Перейти до основного вмісту

ЧЕЛОВЕК НА РОЛЬ ХРИСТА

ЧЕЛОВЕК НА РОЛЬ ХРИСТА

В этот день, т.е. 15 апреля, но только в 1452 году родился Леонардо да Винчи. О нём можно рассказывать много чего интересного, потому что он был не только знаменитым ученым и изобретателем, но также музыкантом и писателем.

Но сегодня я хочу рассказать о нем одну историю, в которой он фигурирует и как знаменитый художник. Откуда она появилась в моем блокноте - уже не помню. Не могу сказать, кто является первичным автором. Чтобы улучшить читабельность текста, использовал некоторую литературную обработку.

Многим известна его картина, которая называется "Тайная вечеря". И когда у него появилась мысль создать этот шедевр, ему понадобились натурщики, с которых он мог бы изобразить как Иисуса Христа, так и апостолов. Однажды в одной церкви он заметил певчего, который отличался изумительной красотой. Тот выделялся и своим благородным происхождением.

Леонардо до Винчи сразу понял, что этот юноша идеально подходит для роли Христа. Художник познакомился с ним, и оказалось, что того было звать Пьетро Бардинелли. Он с огромной радостью принял предложение, поэтому позировал для картины. Что касается апостолов, натурщиков да Винчи приходилось искать в бедных кварталах города. Было известно что ученики Христа, в основном, были выходцами из бедных семей.

Художник поступал следующим образом: заходил в трактир, подбирал кандидатуру и садился к нему за стол. Он старался рассказывать разные истории, чтобы натурщики смеялись и плакали, радовались и грустили. А он запоминал их мимику, жесты, а потом все это переносил на картину.

Шли годы и картина уже была практически готовой. Уже появились фигуры Христа и всех его учеников, кроме одной личности. У Леонардо да Винчи так и не получилось найти того, кто смог бы оказаться прототипом Иуды Искариота. На эту роль сложно было подобрать настоящую кандидатуру.

Однажды Леонардо прогуливался в нищем квартале и увидел человека, который лежал в сточной канаве. Художнику он показался подходящей кандидатурой на роль предателя Христа. Было понятно что это молодой человек, но из-за беспробудного пьянства тот превратился в злобного старика. Лицо его оказалось не только жестким, но и хитрым. Этого как раз и не доставало да Винчи для изображения Иуды.

Пришлось Леонардо поднатужиться, взять пьяницу под руки и дотащить к своей мастерской. Он сразу приступил к работе и начал делать наброски. Уже через пару часов пьяница немного протрезвел, посмотрел на художника и произнес:
- А я вас узнал, вы уже как-то рисовали меня раньше.
Да Винчи удивленно на него посмотрел и сказал:
- Откуда ты меня знаешь? Я тебя вижу первый раз.
Но на губах пьяницы заиграла насмешливая улыбка и он продолжил, с трудом ворочая языком:
- Нет, нет, все правильно. Я вспомнил это по вашей картине!
Художник еще больше удивился и решил задать ему вопрос:
- А как тебя звать?
- Меня? Вы что - забыли? Я ведь Пьетро Бардинелли!
Оказывается, один и тот же человек в определенные периоды жизни может быть похожим на Христа. Но если он не сохранит свое достоинство, обязательно скатится к уровню Иуды Искариота.

P.S. Насколько справедлива эта история - судить вам. Но из неё точно удастся взять полезный урок.
  • Лилия Ермак.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Короткі оповідання про доброту та добрі справи- велика підбірка для дітей

 13 листопада – День доброти. “Красиві слова і красиве діло” (Василь Сухомлинський) Серед поля стоїть маленька хатина. її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти в теплі. Одного разу серед літнього дня захмарило й пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як з неба ллє, мов з відра. Коли це бачать: до хатини біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села. Одежа на ньому була мокра, як хлющ. Він тремтів од холоду. І ось перший із тих хлопців, які сиділи в сухому одязі, сказав: — Як же ти змок на дощі! Мені жаль тебе… Другий теж промовив красиві й жалісливі слова: — Як страшно опинитися в зливу серед поля! Я співчуваю тобі… А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку й дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку и одягнув суху. Гарні не красиві слова. Гарні – красиві діла.  Матеріал взято з сайту <a href="https://mamabook.com.ua">mamabook.com.ua</a> https://mamabook.c

🔝5 причин «Чому треба відвідувати дитячий садок»

Цього не можуть надати навіть самі люблячі батьки. 1. Режим. Більшість дорослих не звикли жити строго по годинах, тоді як, насправді, це дуже корисно для організму - їсти, гуляти, лягати спати в один і той же час кожного дня. 2. Дисципліна. В дитячому садочку дитина знайомиться з певними правилами поведінки і вчиться дотримуватися їх. Слід визнати, що ці навички дитині дуже необхідні. 3. Самостійність. В саду у дитини з'являється можливість проявити себе, вона більш самостійна, так як поруч немає мами (бабусі), яка за неї прибере іграшки або погодує з ложечки, в саду дитина виконує все те, що необхідно згідно з її віком, у тому числі і доглядає за собою. 4. В дитячому садочку дитина отримує можливості для інтелектуального і фізичного розвитку. Але для хорошої підготовки, батьки повинні цікавитися та проводити закріплення вдома і займатися самостійно! Співпраця дає добрі результати. А якщо "домашня" дитина цілі дні проводить виключно перед екраном телевізора, або

7 умов для розвитку у дітей творчих здібностей

 Як розвивати  творчі здібності у дітей ? Багато людей вважають, що творчість є вродженим талантом, яким можуть володіти лише деякі діти, у той час як інші його позбавлені. Але насправді творчість – це більше навичка, ніж вроджений талант, і батьки можуть допомогти своїм малюкам успішно її розвивати.  https://childdevelop.com.ua/articles/develop/2009/